Ярослав Віталійович - куратор групи
Віктор - керівник групи
Ростислав - учасник
Юрій - учасник
Зробити сценарій до відео
Провести відео-зйомку на території музею та пл. Жупанатської
2.1 Структурою та послідовністю розповіді у відеоролику буде:
2.1.1 Початок, представлення музею, короткі кадри з різних ракурсів локації
2.1.2 Що з себе представляє музей, теперішня історія, к-сть експонатів та інше
2.1.3 Що було в музеї до ХХІ століття, розповідь про "Комітат Унг" та тюрму у підвалі
2.1.4 Висновки, щодо відео.
2.2 Відео повинно включати в собі короткі записи музею, показ експонатів, архітектури всередині та іншого, а на фоні учасник розповідає цікавий факт або історію про музей.
2.3 Розповідь про скульптури на пл. Жупанатській та памятник Йосипу Бокшаю та Адальберту Ерделі у парку-альпінарію необхідно вставити у відео та розповісти дуже стисло про них.
Під час розповіді якогось факту, перші 1-5 секунд на відео має бути учасник, а згодом показуватись експонат продовжуючи відтворення розповіді учасника.
Підготувати презентацію
Робота Вашкеби Ростислава
Жупанат в Ужгороді — це одна з найважливіших історичних будівель міста. Його збудували у 1809 році, і спочатку він був адміністративним центром Ужанського комітату, тобто тут працювала вся головна влада регіону. Саме в цій будівлі приймали важливі рішення, які впливали на життя всього Закарпаття. Наприклад, у 1919 році тут вирішили приєднати край до Чехословаччини, і це стало дуже важливою подією в історії.
Цікаво, що Жупанат був не тільки місцем для роботи чиновників. Тут також проводили бали, урочисті прийоми і різні події для місцевої еліти. Крім того, саме тут колись демонстрували нові технології, зокрема телефон, який тоді був справжньою новинкою і викликав велике здивування у людей. Будівля пережила багато історичних періодів і зміну держав: Австро-Угорщину, Чехословаччину, Угорщину, СРСР і вже незалежну Україну. Тому її можна вважати справжнім свідком історії Ужгорода.
Сьогодні в цій будівлі знаходиться Закарпатський художній музей імені Йосипа Бокшая. Музей відкрили тут у 1979 році, і він став одним із головних культурних центрів Закарпаття. У музеї зберігається велика кількість експонатів — це картини українських, закарпатських і європейських художників. Особливу цінність мають старовинні ікони XVII–XVIII століть, які є важливою частиною культурної спадщини регіону.
Таким чином, одна й та сама будівля змінила свою роль: раніше тут вирішували політичні питання, а сьогодні тут зберігається мистецтво і культура. Це добре показує, як змінювався сам Ужгород від адміністративного центру до міста з багатою культурною історією.
Робота Петрушко Юрія
Сьогодні я хочу розповісти про одне найгарніших місць в Ужгороді - Жупанатську площу. Вона знаходиться на самому верху в центрі, біля «Альпінарію». Але мало хто знає, скільки всього крутого тут відбувалося.
Колись давно, ще років триста тому, тут не було дорогих будинків. На цьому пагорбі росли монастирські виноградники й був відомий на все місто «Королівський підвал». Уявіть собі: в Ужгорода тоді навіть ратуші своєї не було! Усі документи мерії просто носили в великій дерев'яній скрині від одного старости до іншого.
Найголовніша будівля тут - це Жупанат. Це такий великий будинок у формі літери «П», де зараз знаходиться художній музей. Його побудували ще у 1809 році. Якщо підійти ближче до входу і подивитися вгору, то там можна побачити старий герб нашого краю.
Але Жупанат це не тільки про нудні кабінети. Тут раніше влаштовували бали та вистави. Є дуже прикольний факт у 1852 році місцева молодь поставила тут комедію, щоб зібрати гроші на вуличні ліхтарі! За ці кошти купили перші 12 ламп для Ужгорода. А ще саме тут у 1878 році людям вперше показали, як працює телефон.
Саме в цій будівлі у 1919 році вирішили, що Закарпаття стане частиною Чехословаччини. Тут працював і перший губернатор - американець Григорій Жаткович.
Зараз тут працює музей імені Йосипа Бокшая. Це реально круте місце, там понад дві тисячі картин. Можна побачити оригінали Айвазовського чи Шишкіна, і, закарпатських художників - Ерделі та Бокшая. Навіть малюнки Тараса Шевченка там є.
І ще одна цікава деталь це будівля поруч - школа №4. Її побудували у 1904 році з особливої білої цегли, яка тоді була рідкістю. Колись на її місці була найперша міська ратуша.